Але, люди! Тут ваш усатый комик, наркоманский комик, спешу поделиться с вами невероятно жесткой историей, как я купила еду с ТГК и придумала новый рецепт, который оторвал всех на пати!
Начну с того, что недавно решил расслабиться и накатить немного гаша. Все-таки, жизнь без захара - как без сладкого, понимаете? И вот я решил взяться за толчок. Говорят вам об этом, говорят вам.
Кстати, есть у меня один дилер, новый, недавно подзаправился у него. Вот с ним и встретился, договорились о встрече на углу какого-то там переулка. А этот чел мне сразу дал понять, что он не шуточный. Смотрит на меня жестко, словно готов сказать: "Бери или проходи мимо!"
Ладно, спустимся с небес на землю. Я забираю свою пачку закладок и начинаю разбираться, куда вливать свои деньги. И тут этот дилер вытаскивает из своей куртки фломастер и начинает насчитывать. Что-то там записывает, никакой инфы не дает. Я смотрю на него, думаю: "Да ладно, мужик, че ты мне тут фломастером морочишь?". Но, оказывается, он так делает каждому, чтобы быть уверенным, что все по делу.
| Мужик |
Деньги |
Я |
Закладки |
| "- Двести будет!" |
"- Держи!" |
"- Ладно, как ты свою часть зовешь?" |
"- Давай фраги!" |
После этого мне уже не терпится подзаправиться, я такой забегаю в ближайшую пиццерию, заказываю самую жесткую, со всеми фрагами, маргариту, пепперони, ананасы, все в деле! Пока жду еду, остальные посетители пытаются поймать мою эйфорию, но только я знаю, что они толкают дурь, а я толкаю вкусняшки в свой желудок!
Но не думайте, что все так просто. Проблемы никогда не кончаются, даже когда ты укушен гашишем. А на следующий день, когда просыпаюсь, у меня как раз звонит этот дилер. Он говорит: "Тебе понравилось?" И я, конечно, его обливаю комплиментами, "Да, братан, все на уровне, жестачайшая фигня!"
И тут он мне предлагает новый рецепт пиццы! Говорит, что это его авторская замутка. Ну, я такой думаю, почему бы не попробовать? Все равно мне нужно было закинуть заеду, а он говорит, что эта пицца лучше всего подходит после гаша. Я ведь люблю экспериментировать!
В общем, он дает мне инструкцию, говорит, какие продукты покупать, как их нарезать и как смешивать. К тому же, он советует немного подкислить соус лимонным соком и добавить горсть орехов для экстра-вкуса. Ну я такой подумал, что попробовать стоит.
Так что я собираю все ингредиенты, который он указал, включая грибы, перец, курицу и, конечно же, немного гашиша, чтобы сделать пиццу по-настоящему наркоманской. Как же без этого, правильно? Я начинаю рубить, нарезать, взбалтывать и вливать в пиццу всю свою энергию, которая осталась после заеды.
После часа готовления, пицца наконец готова! Смотрится весьма аппетитно, с запахом фрагов и нотками гашиша. Я так быстро поднимаю ее к губам и делаю первый жесткий укус. И тут я понимаю, что это нечто большее, чем пицца. Это настоящий шедевр! Это закладка в мире гастрономии!
У вас есть все причины попробовать эту пиццу. В ней есть всё: эйфория от гашиша и радость от вкусной еды. Гарантирую, вы не останетесь равнодушными. Даже если вы не наркоман, эта пицца точно разведет ваши рецепторы вкуса и подарит вам незабываемый опыт!
Так что, ребята и девчата, не тормозите, идите и попробуйте этот новый рецепт пиццы. Будете благодарить меня за это!
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!